Березень в Україні називають Шевченковим. І це не випадково: щороку
навесні Великий Кобзар приходить до нас, і щороку новим, неповторним. Він
- невмируща слава українського народу. Як весна оновлює природу, так і
поезія Тараса Шевченка оновлює наші серця, вчить бути милосердними і
любити свою Україну. 203 роки минуло від того дня, коли українка-кріпачка
дала світові генія.
Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна
та українці. І хто б ти не був, де б не жив, той, хто перечитає "Кобзаря", не
зможе уявити своєї долі без Шевченка.
З метою популяризації творів та літератури про життя і творчість
великого сина українського народу, а також з нагоди відзначення його дня
народження, у нашій книгозбірні ми облаштували тематичну викладку
літератури «Шевченкове слово у серці моєму».
12 березня 2017 р. в церкві Собору Пресвятої Богородиці проведено
літературний вечір «Беру Кобзар у руки знову, немов святий щоденний хліб».
Панахиду за упокій Великого Пророка відслужив о.Ігор Лесюк. Ведучі заходу
Павельчук Ярослав та Когут Юлія. Поезія Тараса Шевченка звучала у
виконання Тиховича Івана, Томика Миколи, Стукало Надії, Буковської
Андріани, Гнатюка Андрія.
Ми з неприхованою гордістю промовляємо ім'я нашого пророка, що
став гордістю всього цивілізованого й культурного світу.
