Шевченкове слово у серці моєму

 Кожному народові Бог дав величну постать, котра була б проявом його душі, його зорею… В українців такою постаттю є Тарас Григорович Шевченко – Велетень Духу, український Мойсей, Пророк, Батько, Кобзар… У ньому вся історія, все наше буття. Він вершинна парость родового дерева нашої нації і хранитель духу народного.

        9 березня вся Україна відзначала 201 річницю від дня народження Тараса Шевченка. Його слово вічне і завжди актуальне. Заклики до волі та кращого майбутнього, про які говорить у своїх віршах геній українського слова завжди на устах українців. Слово Шевченка об’єднує народ в любові до свого краю, в бажанні до кращої долі… Тільки разом ми - нація. А з таким патріотом та борцем за волю, як Т. Шевченко, ми – непереможні.

         Районний конкурс Шевченківської поезії відбувся у читальній залі Чортківської центральної бібліотеки, який об’єднав бібліотечних працівників  району. Відкрила конкурс начальник відділу культури, туризму, національностей та релігій Чортківської РДА Галина Чайківська. 

       Участь у конкурсі взяло 45  читців, серед них  завідувачка бібліотекою-філією с.Улашківці Качмар Ольга Петрівна. З її вуст звучала поезія великого Кобзаря, звучала по – особливому, проникала в душі і серця.

         Учасники районного конкурсу читців,  своїм декламаторським мистецтвом зуміли запалити свої серця і серця глядачів від символічної Шевченкової свічі, що легеньким вогником палала від самого початку літературного заходу, і заставили замислитись про її місце у нашому сьогоденні, у житті народу і кожного з нас. Вона – Свіча – це дух поета, помисли і заповіти. Нині вони не повинні бути самотніми. Їх полум»я горітиме ясніше, а темряви довкола буде менше, коли ми відчуємо у них потребу. Не даймо ж їм погаснути. Не даймо ж спинитися поетовому серцю; це означало б і наш кінець. Повсякчас борімося за найвищі вершини нашого духу так, як навчав великий син української землі Тарас Григорович Шевченко.

ЇМ У ВІКАХ СУДИЛОСЯ БЕЗСМЕРТЯ

Герої України не вмирають,

У пам’яті завжди вони живуть.

Птахами їхні душі відлітають,

І з неба дивляться на нас вони, мабуть.

                                           Едуард Гром «Погляд з неба»

  Небесна Сотня - це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Та ця пам'ять і ці почуття будуть тільки відчуттями, якщо ми не плекатимемо щодня, допоки б'ються наші серця, плоди, гідні висоти подвигу Героїв Майдану.

  Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Полягли за честь, за волю, за право бути Українцями і за свою Батьківщину. Героїчна Сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі. Світла та вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за Україну.

   

 Вшановуючи пам'ять Героїв Майдану, у cелі Улашківці біля бігборду Небесній Сотні проведено мітинг-реквієм.

   Громада села  зібралась на  поминальне Богослужіння за упокій душ « Героїв Небесної Сотні» , яке  відправив місцевий парох о.Ігор-Іван Лесюк церкви Собору Пресвятої Богородиці. Всі присутні склали спільну молитву за Україну. До громади села звернувся сільський голова Володимир Дерій словами: «Ми не маємо права забути, що  Герої Небесної Сотні дали нам можливість жити вільно, будувати нову країну, і ми в неоплатному боргу перед ними. Вони загинули, щоб ми жили. І найменше, що ми можемо зробити – це забезпечити те, щоб їх жертва не була марною та те, щоб подібне більше ніколи не повторилось».

   Хвилиною мовчання пом’янули  Героїв Небесної Сотні, а також всіх героїв, які не вернулись з АТО.

Терпко звучала пісня «Плине кача», що стала гімном «Небесної Сотні».

  Юні читачі бібліотеки Урбан Христина та Козак Віталіна прочитали патріотичні вірші присвячені подіям того часу, про долі Героїв, які в мирний час віддали своє життя за вільну, незалежну Україну

 А у   бібліотеці-філії  підготовлено  інформаційну викладку літератури  « Пам’яті  «Небесній Сотні».